Глава организации “Shield” говорит об эксплуатации природных богатств Африки со стороны крупных государств и роли прав человека

Africa is the largest continents, which includes producing countries oil; as there are 21 producing countries, and Africa’s share of world production is currently 11%, as it has almost 10% of the world’s oil reserves, according to the United Nations Conference on Trade and Development North African Conference estimates; includes Libya , Algeria, Egypt, Tunisia, and Morocco, east and central Africa; includes Sudan, Chad, Congo Brazzaville, Democratic Republic of Congo West Africa; and includes Nigeria, Togo, Cameroon, Equatorial Guinea, Ivory Coast, Benin, Mauritania, South Africa; and comprises Angola, South Africa, Zimbabwe was the center of gravity in oil production in Africa is the North until the seventies of the last century, then moved to the West, especially the coastline area between Nigeria and Angola, which currently account for 70% of oil production in Africa Oil is a major policy importance US-based secure access to new sources of energy, and control, and to diversify the sources and depriving other international powers of access to these sources, and that includes competition powers such as China, or allies such as France and the African oil more quality than in the Middle East, Oil Africain type of light in which the sulfur content of less than near the African oil from the US markets; to near the west coast of Africa, from the east coast of the United States; which transportation and insurance costs reduced by 40%, compared with oil from the Persian Gulf; where spending on securing oil from the Middle East, the size of about 50 billion dollars a year that most of the oil fields African located above the water away from the beach, and therefore away from any political unrest, as these aquatic sites easily protected by the US Navy cut African countries have the freedom to large with respect to production, export and price policies; as the mostly non-members OPEC, there are three African countries are currently members of OPEC; it is Libya, Algeria, Nigeria, and the United States is exercising pressure on Nigeria out of OPEC, while Gabon withdrew in 1995 from OPEC without pressure increased importance of African oil after the events of September 11, in light of the adoption of diversifying the sources of US oil, and reduce dependence on Middle East strategy, even US President “George W. Bush” announced in his State of the Union in 2006 for the determination of the United States dispense with 75% of its oil imports from the Middle East, has hastened the United States Secretary of State Previous Hillary Clinton, to wonder about China’s relationship with Africa, has focused on the difference in the content of the US and Chinese policy in Africa. I mentioned during her visit to the Republic of Senegal, which was the first station in the African tour, it calls for a form of permanent partnership that adds value (for Africa) nor Tqtalha them Aqtlaa.
Then went on to say – and promising Africans – “The United States will defend democracy and universal human rights, even if it was easier to look the other way to keep the flow of resources” was considered by many of these comments a thinly veiled attempt to hit China’s efforts in the region, which made the media Chinese respond quickly by saying that Clinton’s words represent a “cheap trick
The Chinese news agency “Xinhua” received, an editorial entitled: (failure of the US plan to sow the seeds of discord and dissension between China and Africa) and the editorial said, China is booming with Africa relations came from the historical relations between them, as well as the mutual needs between the parties and confirmed that respect is artificial and support that China provided to African countries for development, appreciation and praise may be found in the length of the continent, view, and concludes with the agency saying, that friendly interaction for the benefit of Africa and China lie Clinton hints, however, the researcher from the real objectives of both the United States and China in Africa that Icos deep away from the propaganda from both sides. Both are working to strengthen the self-interests of his country. At a time when the United States talks about human rights, democracy and the fight against terrorism and security, which are the goals that put it on the top of their list of priorities, we find that the “friendly interaction” Chinese with African countries comes economic motivated purely and reveal the numbers of untreated statistically Chinese great economic impact on Africa , trade between China and Africa has tripled since 2006, surpassing percent six and sixty billion dollars by the end of last year, most of this amount of Africa’s exports comes -mn raw materials, especially oil, and Alnhac- to China, worth ninety-three billion dollars, and comprised most of the imports Africa China’s consumer and electrical products, according to data released by Beijing, the past decade has seen a commercial investment of Chinese in Africa valued at about fifteen billion will not be possible for Africa to exploit its natural resources, but to respect their governments to citizen’s rights, including economic, freedom and respect for international humanitarian law and international human rights law Rights and represents the economic, social and cultural rights and the wide category of human rights guaranteed by the “Covenant on Economic, Social and Cultural Rights and the International Covenant” and other human rights conventions and international and regional legally binding. There is also little country in the world is not a party in the unit at least covenants legally binding guarantee these rights, including: the right to work, in particular the right conditions for a fair and impartial hiring, and protection from forced or compulsory labor, and the right to form and join trade unions; the right to education, including ensuring that education is at the initial stage free and compulsory, and that education is accessible and acceptable appropriately for each individual; • cultural rights of minorities and indigenous peoples; • the right to the highest attainable standard of physical and mental health, including the right to enjoy the conditions of healthy living, and the right of access to appropriate and acceptable and of the level of health services; • the right to adequate shelter, including the right to property security, and protection from forced evictions, and the right to obtain a valid shelter for housing potential cost and in convenient location and be culturally appropriate; • the right to food, including the right to be free from hunger, the right to obtain at all times to adequate food or means to get it;
• The right to access to water, which means the right to get enough water and sanitation, to be available and accessible (physically and economically) and safe. Despite international guarantees of these rights, the world is witnessing the following facts • There are 923 million people suffer from, mostly in Africa, chronic poverty, often resulting hunger for human rights violations, as Amnesty International has documented in North Korea, Zimbabwe and others, has been the current food crisis resulted in the world, and that increased human rights violations of aggravation, to add 75 million more people to those who suffer from chronic malnutrition. • There are more than one billion people live in “slums” or in informal settlements, and there is one out of every three of the urban population live in inadequate housing where basic amenities or are not available only a little less of them available and the situation is even worse because of forced evictions rampant on a large scale in the world. • Every minute, a woman dies because of problems related to pregnancy and for every woman who dies, there are 20 or more women Avanin of other serious complications. There are more than 100 million children (and more than half of them female) access to primary education is not available to them.Африка является крупнейшим континенты, которая включает в себя нефтедобывающие страны, как есть 21 страны-производители, а доля Африки в мировом производстве в настоящее время 11%, как это было почти 10% мировых запасов нефти, согласно данным Конференции Организации Объединенных Наций по торговле и развитию в Северной Африке Конференции оценок; включает в себя Ливию Алжир, Египет, Тунис и Марокко, Восточная и Центральная Африка; включает в себя Судан, Чад, Конго-Браззавиль, Демократическая Республика Конго Западной Африке, и включает в себя Нигерия, Того, Камерун, Экваториальная Гвинея, Кот-д’Ивуар, Бенин, Мавритания, Южная Африка, и включает в себя Ангола, Южная Африка, Зимбабве центр тяжести в добыче нефти в Африке на север, пока семидесятых годах прошлого века, а затем переехал на Запад, особенно береговой линии области между Нигерией и Анголой, на долю которого приходится 70% добычи нефти в Африке масло является основным важность политики США на основе безопасного доступа к новым источникам энергии и управления, а также диверсифицировать источники и лишая других международных полномочия доступа к этим источникам, в том числе и конкуренции силы, такие как Китай, или таких союзников, как Франция и африканской нефти более высокого качества, чем на Ближнем Востоке, в нефтяной Африканским тип света, в котором содержание серы менее рядом с африканской нефти с рынков США; в районе западного побережья Африки, от восточного побережья Соединенных Штатов Америки; которые на транспортировку и страхование расходы сократились на 40%, по сравнению с нефтью из Персидского залива; где расходы на обеспечение нефти на Ближнем Востоке, размером около 50 миллиардов долларов в год, что большая часть нефтяных месторождений Африки находится над водой от пляжа, и поэтому от каких-либо политических волнений, так как эти водные участки легко охраняемые ВМС США сократить африканские страны имеют свободу большим по отношению к производству, экспорту и ценовой политики; как в основном, не являющихся членами ОПЕК, существует три африканские страны в настоящее время члены ОПЕК, это Ливия, Алжир, Нигерия и Соединенные Штаты оказания давления на Нигерии из ОПЕК, в то время как Габон снял в 1995 году из стран ОПЕК без давления повышенной важности африканской нефти после событий 11 сентября, в свете принятия диверсификации источников американской нефтяной и снизить зависимость от ближневосточной стратегии, даже президент США “Джордж Буш” объявил в своем государстве Союза в 2006 году для определения Соединенных Штатов обойтись без 75% импорта нефти из стран Ближнего Востока, поспешил Государственный секретарь США Предыдущая Хиллари Клинтон, задаться вопросом об отношениях Китая с Африкой, была сосредоточена на различия в содержании и США китайской политики в Африке. Я упомянул во время своего визита в Республику Сенегал, который был первой станцией в африканском турне, он призывает к форме постоянного партнерства, который добавляет значение (для Африки), ни Tqtalha им Aqtlaa.
И пошел дальше сказать – и перспективные африканцы – “Соединенные Штаты будут защищать демократию и универсальные права человека, даже если это было легче смотреть в другую сторону, чтобы сохранить поток ресурсов», по мнению многих из этих комментариев завуалированным попытка поразить усилия Китая в регионе, которые сделали СМИ Китайский быстро реагировать, сказав, что слова Клинтон представляют собой «Cheap Trick
Китайский информационное агентство “Синьхуа” получил, редакционной статье под заголовком: (провал американского плана по посеять семена раздора и разногласий между Китаем и Африкой) и редакционная сказал, Китай находится на подъеме с африканских отношений исходила от исторических отношений между ними, а также взаимных потребностей между сторонами и подтвердили, что уважение является искусственным и поддержку, которую Китай предоставил африканским странам в разработке, оценке и похвалы могут быть найдены в длине континента, взгляд, и заключает с агентством говоря, что дружественные взаимодействия в интересах Африки и Китая лежат Клинтон намекает, однако, исследователь из реальных целей и в Соединенных Штатах и ​​Китае в Африке что Icos глубоко от пропаганды с обеих сторон. Оба работаем, чтобы укрепить собственные интересы своей страны. В то время, когда Соединенные Штаты рассказывает о правах человека, демократии и борьбы с терроризмом и безопасности, которые являются целями, которые ставят его на вершине их списка приоритетов, мы находим, что “дружеского общения” Китайский с африканскими странами идет экономический мотивированы чисто и выявить число необработанных статистически китайской большое экономическое влияние на Африку , торговля между Китаем и Африкой в ​​три раза с 2006 года, превысив процентов шесть и шестьдесят миллиардов долларов к концу прошлого года, большая часть этой суммы экспорта из Африки приходит -mN сырья, прежде всего нефти и Alnhac- в Китай, на сумму девяносто три миллиарда долларов, и составил большую часть импорта Африка потребительские и электротехнической продукции в Китае, согласно данным, опубликованным Пекином, последнее десятилетие наблюдается коммерческие инвестиции китайцев в Африке на сумму около пятнадцать миллиардов не удастся для Африки эксплуатировать свои природные ресурсы, но уважать их правительствам прав граждан, в том числе экономического, свободы и уважения международного гуманитарного права и международного права прав человека права Права и представляет экономические, социальные и культурные права и широкой категории прав человека, гарантированных “Пакта об экономических, социальных и культурных правах и Международном пакте” и других конвенций по правам человека и международными и региональными юридически обязательными. Существует также небольшая страна в мире не партия в блоке, по крайней мере заветы юридически обязательного гарантирования этих прав, в том числе: право на труд, в частности, благоприятные условия для справедливого и беспристрастного найма, а также защиту от принудительного или обязательного труда, и право на создание профессиональных союзов и вступление; право на образование, в том числе обеспечение того, чтобы образование находится на начальном этапе бесплатным и обязательным, и что образование является доступным и приемлемым соответственно для каждого человека; • культурные права меньшинств и коренных народов; • право на наивысший достижимый уровень физического и психического здоровья, в том числе право пользоваться условий здорового образа жизни, а также право доступа к соответствующим и приемлемым и уровня медицинских услуг; • право на адекватное жилье, в том числе права на неприкосновенность собственности, а также защиту от принудительного выселения, а также право на получение действительный приют для жилья потенциальной стоимости и в Удобное расположение и быть культурно приемлемыми; • права на питание, включая право быть свободным от голода, право на получение во все времена к достаточному питанию или располагает средствами, чтобы получить его;
• право на доступ к воде, что означает, что право на получение достаточное количество воды и санитарии, должны быть доступны и доступным (физически и экономически) и сейф. Несмотря на международные гарантии этих прав, мир является свидетелем следующие факты • Есть 923000000 люди страдают от, в основном в Африке, хронической бедности, что часто приводит голод за нарушения прав человека, а Amnesty International зафиксировала в Северной Корее, Зимбабве и других, был нынешний продовольственный кризис привел к мир, и что повышенный нарушения прав человека обострения, добавить 75 млн больше людей к тем, кто страдает от хронического недоедания. • Есть более одного миллиарда человек живут в “трущобах” или в неформальных поселениях, и есть один из каждых трех городского населения проживают в неадекватных жилищных где основные услуги или не доступны только немного меньше из них доступны и ситуация еще хуже из-за принудительных выселений разгула в большом масштабе в мире. • Каждую минуту умирает женщина из-за проблем, связанных с беременностью и для каждой женщины, которая умирает, есть 20 или более женщин Avanin других серьезных осложнений. Есть более чем 100 миллионов детей (и более половины из них женщины) доступ к начальному образованию не доступны для нихАфрика є найбільшим континенти, яка включає в себе нафтовидобувні країни, як є 21 країни-виробники, а частка Африки в світовому виробництві в даний час 11%, як це було майже 10% світових запасів нафти, згідно з даними Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі та розвитку в Північній Африці Конференції оцінок; включає в себе Лівію Алжир, Єгипет, Туніс і Марокко, Східна та Центральна Африка; включає в себе Судан, Чад, Конго-Браззавіль, Демократична Республіка Конго Західній Африці, і включає в себе Нігерія, Того, Камерун, Екваторіальна Гвінея, Кот-д’Івуар, Бенін, Мавританія, Південна Африка, і включає в себе Ангола, Південна Африка, Зімбабве центр ваги у видобутку нафти в Африці на північ, поки сімдесятих роках минулого століття, а потім переїхав на Захід, особливо берегової лінії області між Нігерією та Анголою, на частку якого припадає 70% видобутку нафти в Африці масло є основним важливість політики США на основі безпечного доступу до нових джерел енергії та управління, а також диверсифікувати джерела і позбавляючи інших міжнародних повноваження доступу до цих джерел, у тому числі і конкуренції сили, такі як Китай, або таких союзників, як Франція та африканської нафти більш високої якості, ніж на Близькому Сході, в нафтовій Африканським тип світла, в якому вміст сірки менше поруч з африканською нафти з ринків США; в районі західного узбережжя Африки, від східного узбережжя Сполучених Штатів Америки; які на транспортування та страхування витрати скоротилися на 40%, порівняно з нафтою з Перської затоки; де витрати на забезпечення нафти на Близькому Сході, розміром близько 50 мільярдів доларів на рік, що більша частина нафтових родовищ Африки знаходиться над водою від пляжу, і тому від будь-яких політичних хвилювань, оскільки ці водні ділянки легко охоронювані ВМС США скоротити африканські країни мають свободу великим по відношенню до виробництва, експорту та цінової політики; як в основному, не є членами ОПЕК, існує три африканські країни в даний час члени ОПЕК, це Лівія, Алжир, Нігерія і Сполучені Штати чинення тиску на Нігерії з ОПЕК, в той час як Габон зняв у 1995 році з країн ОПЕК без тиску підвищеної важливості африканської нафти після подій 11 вересня, у світлі прийняття диверсифікації джерел американської нафтової і знизити залежність від близькосхідної стратегії, навіть президент США “Джордж Буш” оголосив у своїй державі Союзу в 2006 році для визначення Сполучених Штатів обійтися без 75% імпорту нафти з країн Близького Сходу, поспішив Державний секретар США Попередня Хілларі Клінтон, задатися питанням про відносини Китаю з Африкою, була зосереджена на відмінності у змісті та США китайської політики в Африці. Я згадав під час свого візиту до Республіки Сенегал, який був першою станцією в африканському турне, він закликає до форми постійного партнерства, який додає значення (для Африки), ні Tqtalha їм Aqtlaa.
تعد إفريقيا أكبر القارات التي تضمُّ دولاً منتجة للنفط؛ حيث يوجد بها 21 دولةً منتجة، ونصيب إفريقيا من الإنتاج العالمي حاليًّا هو 11 %، كما أنها تمتلك تقريبًا 10 % من الاحتياطي العالمي للنفط، حسب تقديرات مؤتمر الأمم المتحدة للتجارة والتنمية الشمال الإفريقي؛ ويضم ليبيا، والجزائر، ومصر، وتونس، والمغرب الشرق والوسط الإفريقي؛ ويضم السودان، وتشاد، والكنغو برازفيل، والكونغو الديمقراطية الغرب الإفريقي؛ ويضم نيجيريا، وتوجو، والكاميرون، وغينيا الاستوائية، وساحل العاج، وبنين، وموريتانيا الجنوب الإفريقي؛ ويضم أنجولا، وجنوب إفريقيا، وزيمبابوي وكان مركز الثقل في إنتاج النفط في إفريقيا هو الشمال حتى سبعينيات القرن الماضي، ثم انتقل بعد ذلك إلى الغرب، خاصة منطقة الشريط الساحلي ما بين نيجيريا وأنجولا، والتي تستأثر الآن بـ 70 % من إنتاج النفط في إفريقيا يُمثِّل النفط الإفريقي أهميةً كبرى في السياسة الأمريكية القائمة على ضمان الوصول إلى مصادر جديدة للطاقة، والسيطرة عليها، وتنويع هذه المصادر وحرمان القوى الدولية الأخرى من الوصول لهذه المصادر، وهذا يشمل القوى المنافسة مثل الصين، أو الحليفة مثل فرنسا أن النفط الإفريقي أكثر جودةً من مثيله في الشرق الأوسط، فالنفط الإفريقي من النوع الخفيف الذي تقل فيه نسبة الكبريت قرب النفط الإفريقي من الأسواق الأمريكية؛ لقرب الساحل الغربي لإفريقيا من الساحل الشرقي للولايات المتحدة؛ مما يخفض تكاليف النقل والتأمين بنسبة 40%، مقارنة بنفط الخليج العربي؛ حيث حجم الإنفاق على تأمين النفط من الشرق الأوسط يبلغ نحو 50 بليون دولار سنويًّا ان معظم الحقول النفطية الإفريقية تقع فوق الماء بعيدًا عن الشاطئ، وبالتالي بعيدًا عن أي اضطرابات سياسية، كما أن هذه المواقع المائية يسهل حمايتها بواسطة قطع البحرية الأمريكية تتمتَّع الدول الإفريقية بحريَّة كبيرة فيما يتعلق بسياسات الإنتاج والتصدير والأسعار؛ حيث إن معظمها غير أعضاء في منظمة الأوبك،يوجد ثلاث دول إفريقية حاليًّا أعضاء في الأوبك؛ وهي ليبيا، والجزائر، ونيجيريا، وتمارس الولايات المتحدة ضغوطًا على نيجيريا للخروج من الأوبك، بينما انسحبت الجابون عام 1995 من الأوبك دون ضغوط زادت أهمية النفط الإفريقي بعد أحداث 11سبتمبر، في ظل اعتماد إستراتيجية تنويع مصادر الولايات المتحدة من النفط، وتقليل الاعتماد على الشرق الأوسط، حتى أعلن الرئيس الأمريكي “بوش الابن” في خطابه عن حالة الاتحاد عام 2006 عن عزم الولايات المتحدة الاستغناءَ عن 75 % من الواردات النفطية من الشرق الأوسط، لقد سارعت وزيرة خارجية الولايات المتحدة السابقة هيلاري كلينتون، إلى التساؤل عن علاقة الصين بأفريقيا، وقد ركزت على الاختلاف في مضمون السياسة الأميركية والصينية في أفريقيا. وقد ذكرت خلال زيارتها لجمهورية السنغال، والتي كانت أول محطة في جولتها الأفريقية، أنها تدعو لنموذج من الشراكة الدائمة التي تُضيف قيمة (لأفريقيا) ولا تقتلعها منها اقتلاعاً.
ثم مضت إلى القول – واعدة الأفارقة – إن “الولايات المتحدة ستدافع عن الديمقراطية وحقوق الإنسان العالمية حتى وإن كان من الأسهل أن ننظر إلى الاتجاه الآخر لنحافظ على تدفق الموارد” اعتبر الكثيرون هذه التعليقات محاولة مكشوفة لضرب الجهود الصينية في المنطقة، الأمر الذي جعل وسائل الإعلام الصينية ترد بسرعة بالقول إن كلمات كلينتون تمثل “حيلة رخيصة
كما ردت وكالة الأنباء الصينية “شينخوا”، بافتتاحية بعنوان: (فشل خطة الولايات المتحدة في زرع بذور الفتنة والشقاق بين الصين وأفريقيا ) وقالت الافتتاحية، إن علاقات الصين المزدهرة مع أفريقيا جاءت من العلاقات التاريخية بينهما، وكذلك من الاحتياجات المتبادلة بين الطرفين وأكدت أن الاحترام غير المصطنع والدعم الذي تقدمه الصين للبلدان الأفريقية من أجل التنمية، قد وجد التقدير والإشادة في طول القارة وعرضها وتختتم الوكالة بالقول، إن التفاعل الودي الذي يعود بالفائدة على أفريقيا والصين يكذب تلميحات كلينتون بيد أن على الباحث عن الأهداف الحقيقية لكلٍّ من الولايات المتحدة والصين في أفريقيا، أن يقوص عميقاً للابتعاد عن الدعاية التي يطلقها كلا الجانبين. فكلاهما يعمل على تعزيز المصالح الذاتية لبلده. ففي الوقت الذي تتحدث فيه الولايات المتحدة عن حقوق الإنسان والديمقراطية ومكافحة الإرهاب والأمن، وهي الأهداف التي تضعها على رأس قائمة أولوياتها، نجد أن “التفاعل الودي” الصيني مع الدول الأفريقية يأتي بدوافع اقتصادية محضة وتكشف الأرقام غير المعالجة إحصائياً عن التأثير الاقتصادي الصيني الكبير على أفريقيا، فقد تضاعفت التجارة بين الصين وأفريقيا ثلاث مرات منذ عام 2006، متجاوزة المئة ست وستون مليار دولار بنهاية العام الماضي ويأتي معظم هذا المبلغ من صادرات أفريقيا -من المواد الخام خاصة النفط والنحاس- للصين والتي تبلغ قيمتها ثلاثة وتسعون مليار دولار وتتألف معظم واردات أفريقيا من الصين من المنتجات الاستهلاكية والكهربائية، ووفقاً لبيانات أصدرتها بيكين، فقد شهد العقد الماضي استثماراً تجارياً صينياً في أفريقيا قُدرت قيمته بنحو خمسة عشر مليار دولار لن يتسنى لافريقيا ان تستغل ثرواتها الطبيعية الا باحترام حكوماتها لحقوق المواطن بما فيها الاقتصادية وحريته واحترام القانون الدولي الانساني والقانون الدولي لحقوق الانسان و يمثل الحقوق الاقتصادية والاجتماعية والثقافية فئة واسعة من الحقوق الإنسانية التي يكفلها “العهد الدولي الخاص بالحقوق الاقتصادية والاجتماعية والثقافية” وغيره من مواثيق حقوق الإنسان الدولية والإقليمية الملزمة قانوناً. ولا تكاد توجد دولة في العالم ليست طرفاً في وحدة على الأقل من المواثيق الملزمة قانوناً التي تكفل هذه الحقوق، ومن بينها : الحق في العمل، وخاصةً الحق في شروط توظيف عادلة ونزيهة، والحماية من العمل القسري أو الإجباري، والحق في تشكيل نقابات والانضمام إليها؛ الحق في التعليم، بما في ذلك ضمان أن يكون التعليم في المرحلة الأولية إلزامياً وبالمجان، وأن يكون التعليم متاحاً ومقبولاً بشكل ملائم بالنسبة لكل فرد؛ • الحقوق الثقافية للأقليات والسكان الأصليين؛ • الحق في الحصول على أعلى مستوى يمكن بلوغه للصحة البدنية والعقلية، بما في ذلك الحق في التمتع بظروف معيشة صحية، والحق في الحصول على خدمات صحية ملائمة ومقبولة وذات مستوى؛ • الحق في الحصول على مأوى ملائم، بما في ذلك الحق في ضمان الملكية، والحماية من الإجلاء القسري، والحق في الحصول على مأوى صالح للسكن بتكاليف محتملة وفي موقع مناسب وأن يكون ملائماً ثقافياً؛ • الحق في الحصول على الغذاء، بما في ذلك الحق في التحرر من الجوع، والحق في الحصول في كل الأوقات على غذاء ملائم أو على سبل الحصول عليه؛
• الحق في الحصول على المياه، ويعني الحق في الحصول على ما يكفي من المياه والمرافق الصحية، على أن تكون متاحة وميسرة (مادياً واقتصادياً) وآمنة . وبالرغم من الضمانات الدولية لهذه الحقوق، فإن العالم يشهد الحقائق التالية • هناك 923 مليون شخص يعانون من الفقر المزمن اغلبهم في إفريقيا وكثيراً ما ينجم الجوع عن انتهاكات حقوق الإنسان، مثلما وثقت منظمة العفو الدولية في كوريا الشمالية وزمبابوي وغيرهما، وقد أدت أزمة الغذاء الحالية في العالم، والتي زادت انتهاكات حقوق الإنسان من تفاقمها، إلى إضافة 75 مليون شخص آخرين إلى أولئك الذين يعانون من سوء التغذية المزمن . • هناك أكثر من مليار شخص يعيشون في “أحياء الفقراء” أو في مستوطنات عشوائية، وهناك واحد من كل ثلاثة من سكان المدن يعيشون في مساكن غير ملائمة لا تتوفر فيها المرافق الأساسية أو لا يتوفر سوى أقل القليل منها ويزداد الوضع سوءاً بسبب عمليات الإجلاء القسري المتفشية على نطاق واسع في العالم . • في كل دقيقة، تموت امرأة بسبب المشاكل المتعلقة بالحمل ومقابل كل امرأة تموت هناك 20 امرأة أو أكثر بعانين من مضاعفات أخرى خطيرة . هناك أكثر من 100 مليون طفل (وأكثر من نصفهم من الإناث) لا تتوفر لهم سبل الحصول على التعليم الأولي