Катар: Цай Гуо Кянг демонстрирует современное китайское искусство

Curator and artist Cai asks ‘What About the Art?’ in major contemporary Chinese art exhibition in the Middle East.

Doha, Qatar –  At the age of 60, Hu Zhijun never expected to become an artist.

“I’m just a peasant,” said the now 64-year-old sculptor with greying hair and gentle eyes, while standing in front of his creation entitled Sculpting Contemporary Chinese Art History. The work, consisting of 600-odd clay sculptures displayed on sand-covered terraced mounds, towered more than two metres behind him.

Arranged in long rows, Hu’s miniature clay people, animals and structures depict everyday scenes of mining, cooking, farming, singing and playing.

Hu began sculpting out of grief. His wife’s death left him with “hands full of angst”. Sculpting – working with the earth as he had done for so many years as a farmer – gave him a sense of purpose and peace, he told Al Jazeera.

Hu makes his international debut in Doha’s Al Riwaq Art Space as one of the artists participating in the exhibition What About the Art? Contemporary Art from China, where his artwork greets visitors at the entry hall.

The exhibition, which opened on March 14, is curated by Chinese artist Cai Guo-Qiang, who devoted three years putting this large-scale show together.

Born in Hunan, China, Cai has received international acclaim over the past several decades, with exhibitions and installations using a variety of materials such as gunpowder and fireworks, as well as massive theatrical displays with animal replicas. In 2008, he served as the director of visual and special effects for the opening and closing ceremonies of the Beijing Olympics.

Sponsored by Qatar Museums, and chaired by Sheikha Al Mayassa bint Hamad bin Khalifa Al Thani as part of a year-long cultural partnership between Qatar and China, the exhibition boasts the largest contemporary Chinese art collection to be presented in the Middle East, according to the organisers.

Hu’s figurines, each roughly the size of an adult hand, are inspired by a wide selection of artworks. In the words of the curator, they “reinterpret the individual works of various artists, and narrate the history of contemporary Chinese art”.

Cai asked Hu to review different forms of contemporary Chinese art, including videos, paintings, installation and more, and to reinterpret these as clay sculptures for the exhibition. It took Hu about two years to make the figurines.

“[Hu’s] amateur style carries the raw energy of art,” which is what the exhibition strives to capture, Cai said. It’s also why he selected Hu as one of the artists to be featured in the exhibition.

Creativity first

Cai commissioned a total of 15 Chinese-born artists to focus on creative exploration for the exhibition.

“Lots of attention is given to the sociopolitical context of [contemporary Chinese art] and the skyrocketing market price of the artworks,” Cai told Al Jazeera.  “Less attention is given to the [artists’] unique individual creativity and their unique individual artistic method and methodology.”

The goal of this exhibition, Cai said, “is to open up this free platform … for the exhibit artists to fully express their unique artistic vision”.

Cai pointed to the work Freedom, an installation by artistic duo Sun Yuan and Peng Yu, which takes up the space of a two-storey house.

It is an enormous aquarium wherein a large fire hose heaves and undulates freely with the pressure of a powerful stream of water being pumped through it. 

“Freedom is quite a sought-after subject for many artists,” Cai said. “But most important is how you use your artistic language to effectively express this notion of freedom and to present it in such an overwhelmingly powerful way.”

The exhibition’s works offer a multi-sensory experience; each one invites the audience to engage with it in a different way.

One highlight in the collection is the award-winning video game Journey, which visitors can play along with a few other games on consoles while seated on comfy chairs.

In the game, the player sets off on a journey toward a distant mountain in a fantastical three-dimensional world.

The game allows the participant to explore the surroundings in a “spiritual pilgrimage … that is a metaphor of life”, according its creator, 34-year-old Jenova Chen. “Players are never at risk of failure and the accompanying immersion-breaking anxiety,” Chen writes in the exhibition book.

Qatari artist Hana Al-Saadi, who is a fan of Journey, said she was surprised but pleased to find video games at an art exhibition.

“When you experience playing Journey, it changes your mindset. In fact, the game makes you forget all about your problems and concerns from everyday life, leaving you relaxed for the next two hours of gameplay,” Al-Saadi said.

Another installation is Jennifer Wen Ma’s The Furthest Distance in Paradise Interrupted. Situated inside a small dark room, it immerses the audience into “a mental and psychological space”, said Ma.

Ma, who was the chief designer for visual and special effects at the 2008 Beijing Olympics, invites the visitor to be the “traveler” through an experience of lost love with the sounds of her melancholic operetta and a display of moving shadows inside a room framed by metallic mirrors. Reflected in these mirrors, the visitors become the actors who journey through the Eastern landscape painted upon this background, which is also “a shimmery mirage of paradise in the distance, a utopia one is searching for,” the artist explained.

Two glass pendulums – one black, the other white, representing the male and the female – strive to reach each other as they swing back and forth, but never cross paths – a yin and yang in perpetual dance. Their actual union would mean their mutual destruction, explained the artist, as their glass vessels would simply be crushed at high speed

‘Unique artistic language’

Cai explained that although the exhibition eschewed sociopolitical issues, it does not mean that they do not matter to the artists.

“Issues come and go. There are always new issues emerging, but what is more important, and what is eventually left in history, is how you effectively use your individual unique artistic language to respond to these issues,” he said.

In selecting the artists, Cai said he focused on individuals who “consistently concentrated on pursuing their own unique artistic language”.

One artist, Huang Yong Ping, chose to tackle a prevailing current issue in his work titled Wu Zei. A huge, seven metre-tall octopus frames the ceiling like an oversized chandelier and winds its tentacles around the columns in the room. Yet, although intimidating in its own right, the giant is trapped in pollution – rubbish sticks to its tentacles.

Lesley Gray, a PhD student of museum studies at Qatar University College London campus, who attended the exhibition on its opening night, said she was “impressed by the range of issues explored in the pieces – especially environmentalism and sustainability, which are some of the most pressing issues of our day. I like that contemporary artists make us face somewhat uncomfortable realities.”

Chinese-Arab connection

Cai is no stranger to Qatar museums and said he was glad to be back in the country. His first solo exhibition as an artist in the Arab world, titled Saraab, debuted in the country in 2011 at Qatar’s Mathaf Arab Museum of Modern Art.

Each of the exhibition artists has acknowledged Qatar, or the wider Arab world, in their works in some way.

One truly unique installation titled Moon Garden explores, among multiple themes, the coexistence of the fragile and delicate with the harsh and hard-edged.

Artist Liang Shaoji utilised 30,000 silkworms over three years to create his work.

The worms spun their silk directly on to broken shards of mirror and glass spread carefully on sand-covered ground representing the Silk Road, as well as onto plexiglass panels that frame the jagged glass pieces.

The juxtaposition of the soft white silk strands lining the panels also “creates a dialogue” with the installation lights to give the illusion of delicate moonlight shining through over a harsh desert-like environment, Liang explained.

The artist said people always react with awe and appreciation to his work, especially in China, where silk production is an age-old tradition.

“People are fascinated by this new interpretation of silkwork,” Liang told Al Jazeera

Qatar and the patronage of arts

As the chairperson of the Qatar Museums Authority (QMA), Sheikha Al-Mayassa, the sister of Qatar’s Emir, was named the art world’s most influential personality in a 2013  Artreview article, which said “the head of Qatar Museums still wields influence in the country’s drive to reinvent itself as a cultured, outward-looking knowledge economy”. Bloomberg reported that her spending budget topped $1bn in 2013.

Yet, the recent decline in oil prices has led to lower spending in the country, including in the arts sector, and Qatar Museums has also reportedly cut back on spending.

“Qatar Museums continues to promote global cultural dialogue and provide a wide range of activities and opportunities for visitors to engage more deeply with modern and contemporary art, while offering Arab perspectives on the worldwide art scene,” said Sheikha Al-Mayassa in an official statement on the exhibition.

Qatar has been promoting various cultural exchange initiatives for a number of years. The bilateral exchanges started in 2012 with a collaboration with Japan, when  Qatar Museums featured the work of Japanese artist Takashi Murakami.

Artist Hana Al-Saadi, who has recently graduated from art school and hopes to have her own exhibition in Qatar one day, said she has little opportunity to visit galleries abroad as her family are not interested in the arts, and will not allow her to visit a gallery without a family member.

She said she is grateful to Qatar Museums and Sheikha Al-Mayassa for their efforts to make international art accessible in Doha.

Lucy Cheung, a journalist from Centon province in China who visited the exhibition, said she felt honoured to see the collection of Chinese contemporary art in an Arab country.

“I can see this quite strong connection between the Arabic civilisation and culture and the Chinese civilisation. They are both ancient ones.

“It is quite exciting to see and to know to have the opportunity to showcase the current artists of China who are the true voice, and not interfered with by any state voices, but independent voices, and see how they progress and have this heritage and burden of the ancient civilisation to find their path. It’s interesting to see how this will impact on the artists in Qatar,” Cheung said.

At the bottom right-hand corner of Hu’s work, a small clay father and two children stand in front of a mosque with an earthen crescent moon on its roof. The little girl grins as she holds the sides of her skirt.

“I made this in Doha,” Hu said proudly. “And this one over here is the mother,” he said pointing to a miniature stately woman sitting in a clay chair.

Although Hu was excited to be in Doha to present his work, he said he was new to the art world and was in awe of the other artists.

“For me, creating artwork is a source of joy and I will continue to pursue it for the rest of my life. If I live until 100 years old, I will not stop making art.”

Куратор и художник Цай спрашивает: «Что же о искусстве?» в крупной китайской художественной выставке современного искусства на Ближнем Востоке.

Доха, Катар – В возрасте 60 лет, Ху Чжидзюнь никогда не ожидал, что он станет художником.

   “Я просто мужик, ” сказал 64-летний скульптор с седыми волосами и нежными глазами, стоя перед своим творением, которое он назвал Скулптинг, что представляет собой современное Китайское искусство. Его работа состоит из 600 с лишним глиняных скульптур, которые отображается на песчаных насыпных террасах, возвышаясь более чем на 2 метра позади него.

Они расположены в длинные ряды, миниатюрные глиняные люди Ху, животные и сооружения изображают бытовые сцены горнодобывающей промышленности, кулинарии, сельское хозяйство, песни и танцы.

Ху начал лепить из горя, которое произошло в его жизни. Смерть его жены оставила его с “руками, полными страха”. Лепка – работа с землей, это то, что он делал в течение многих лет, как фермер, – дали ему чувство цели и умиротворения, объяснил он Аль-Джазире.

Международный дебют Ху произошел в Дохе в «Аль Ривак творческая Галерея», где он был представлен в качестве одного из художников, которые участвовали в выставке «Что о искусстве?». Работы представляли Современное искусство Китая, творения Ху встречали посетителей первыми, они были расположены в холле.

На выставке, которая открылась 14 марта, эту выставку курирует китайский художник Цай Го-Цян, который посвятил три года для постановки этого масштабного шоу.

Цай, родился в провинции Хунань. Он получил международное признание за последние несколько десятилетий, благодаря своим выставкам и инсталляциям, где были использованы различные материалы, такие как порох и фейерверки, а также массивные театральные экраны с точными копиями животных. В 2008 году он работал в качестве директора визуальных и спецэффектов для церемонии открытия и закрытия Олимпийских игр в Пекине.

     При поддержке музеев Катара и под председательством шейха Аль Маясса бинт Хамад бен Халиф Аль Зани в рамках годичного культурного партнерства между Катаром и Китаем, проводилась выставка, которая может похвастаться самой большой коллекцией современного китайского искусства, что будет представлено ​​на Ближнем Востоке.

Фигурки Ху, каждая из которых примерно с размером взрослого человека, вдохновлены широким выбором предметов искусства. По словам куратора, они “переосмысливают индивидуальные произведения различных художников, а также рассказывают историю современного китайского искусства”.

Цай попросил Ху рассмотреть различные формы современного китайского искусства, в том числе видео, картины, инсталляции и многое другое, и интерпретировать их как глиняные скульптуры для выставки.  Ху потребовалось около двух лет, чтобы сделать фигуркы.

“Любительский стиль Ху несет в себе сырую энергию искусства”, что является тем, что хотелось бы уловить и продемонстрировать на этой выставке, сказал Цай. Это также объясняет, почему он выбрал Ху, как одного из художников, которые будут представлены на выставке.

Сначала творчество

Цай введен в общей сложности 15 художников, которые были рождены в Китае, чтобы сосредоточиться на творческой исследование выставки.

“Очень много внимания уделяется социально-политическом обстановке [в современном китайском искусстве] и стремительному росту рыночной стоимости произведений искусства,” сказал Цай Аль-Джазире. “Меньше внимания уделяется художникам с уникальным и индивидуальным творчеством, а также с индивидуальными художественными методами и методиками. “

Цель этой выставки, сказал Цай -«Открытие  свободной платформы  для выставок, чтобы творцы могли выразить свое уникальное творческое виденье».

Цай указал на работы Свободы- инсталляция художественного дуэта Сан Юань и Пэн Ю, который занимает пространство в размере двухэтажного дома.

Это огромный аквариум, в котором крупный пожарный шланг свободно колышется с мощным давлением воды, что перекачивается через него.

“Свобода весьма востребованным тема для многих художников,” сказал Цай. “Но самое главное, это то, как вы используете свой художественный язык, чтобы эффективно выразить это понятие «свободы», и представить его в таком большинстве случаев превосходящим мощным способом.”

Работы выставки предлагают мультисенсорный опыт. Каждая работа этой выставки приглашает зрителя взаимодействовать с ней иным способом.

Одним из основных моментов в коллекции является награда –видеоигра -путешествие, где посетители смогут играть с несколько других игр, сидя на консолях, сидя на удобных креслах.

В игре, игрок отправляется в путь к далекой горе в фантастическом трехмерном мире.

Игра позволяет участнику исследовать окрестности в “духовном паломничестве … это метафора жизни”, соответственно 34-летний создателю Женова Чен. “Игроки никогда не подвергаются риску провала и сопутствующего погружения непосильным тревоги», пишет Чэнь в выставочной книги.

Катарский художник Хана Аль-Саади, который является поклонником Journey (путешествий), сказала, что она была удивлена, но рады найти в видеоигры на художественной выставке.

“Когда вы опытный  игрок в Путешествие, он меняет свой образ мышления. На самом деле, игра заставляет вас забыть о ваших проблемах и заботах из повседневной жизни, она делает вас  расслабленным в течение следующих двух часов игры,” сказал Аль-Саади.

Еще одна инсталляция  Дженнифер Вен Ма « Прерванная дальняя дистанция в раю». Она расположена в небольшой темной комнате, он погружает зрителя в “ментальное и психологическое пространство”, сказала  Ма.

Ма, которая была  главным дизайнером визуальных эффектов и спецэффектов на Олимпийских играх в Пекине в 2008 году, приглашает посетителя, стать “путешественником” через опыт потерянной любви под звуки  меланхолической оперетты и изображением движущихся теней в комнате оформленной металлическими зеркалами. Отражаясь в этих зеркалах, гости становятся актерами, которые путешествуют по Восточной пейзажам что нарисованы на заднем  фоне, который также  является “мерцающим  миражом рая на расстоянии, утопию один ищет,” объяснил художник.

Две стеклянные маятники – один  черный, второй белый, представляя мужское и женское начало, которые  качаясь, стремятся к достижению друг к другу, но никогда не пересекаются – инь и янь в вечном танце. Их фактическое объединение будет означать их взаимное уничтожение, объяснил художник, как их стеклянные сосуды будут просто раздавлены на высокой скорости.

                                        Уникальный художественный язык
    Цай объяснил, что хотя выставка избегала социополитических проблем,  это не  означает,  что они не имеют никого значения для художника.
“Проблемы приходят и уходят. Всегда появляются новые проблемы, но более важно то, что есть в конечном итоге- это и становится историей.» – сказал он.

Выбирая художника, сообщает Цай, он фокусируется на индивидуумах, которые”последовательно сосредоточились на развитии своего собственного уникального артистичного языка”.
Один художник, Хуанг Енг Пинг, выбрал решения преобладающей и текущей проблемы в своей работе, которую назвал Ву Зеи. Огромный, семи метровый осьминог обрамляет потолок как огромнейшая люстра и обматывает свои щупальца вокруг колонн в комнате. Тем не менее, гигант, пугающий по своему  собственному природному праву, в ловушке  загрязнения окружающей среды – мусор прилип к его щупальцам.

    Лесли Грей, аспирант музеологии в Катарском Университете Лондонского отделения, посетила выставку в вечер ее открытия, она говорит «Я под впечатлением от круга вопросов, которые детально исследовались  – особенно в сфере устойчивости загрязнения окружающей среды, которые являются наиболее актуальными вопросами нашего времени. Мне нравится, что современные художники ставят нас лицом с «несколько неудобными» реалиями нашей жизни»

Китайско-арабская связь

Цай привык к Катарским музеям и сказал, что он был рад вернуться в страну. Его первая персональная выставка как художника в арабском мире, под названием Саараб, дебютировала в Катарском Арабском музее современного искусства Масаф в 2011 году.

Каждая  выставка артиста была признана единственной в своем роде Катаром и всем арабским миром. Одна по-настоящему уникальная инсталляция под названием «Лунный Сад» исследует, среди нескольких тем, сосуществование хрупкого и деликатного с суровым и бескомпромиссным.

Исполнитель Лян Шаодзи использовал 30000 шелкопрядом в течение трех лет, чтобы создать свою работу.

Черви пряли шелк прямо на сломанные осколки зеркал и стекол, осторожно размещенные на песке, представляющего Шелковый путь, а также на панели оргстекла,  которые обрамляли зазубренные осколки стекла.

Противопоставление мягких белых шелковых нитей, выстилающих панели также “создает диалог” инсталляции лучей, чтобы создать иллюзию нежного лунного света, что сияет через в суровой пустынной среде, пояснил Лян.

Художник сказал, что люди всегда реагируют с благоговением и благодарностью на его работы, особенно в Китае, где производство шелка является вековой традицией.

“Люди очарованы этой новой интерпретации шелковой работы,” сказал Лян Аль-Джазире.

Катар и меценатство искусства

   В качестве председателя Катарского Музея, Шейха Аль-Маясса, сестра эмира Катара, была названа самой влиятельной личностью в мире искусства в статье Обзор Искусства в 2013, в которой говорится “глава Катарского музея все еще имеет влияние на управление страны, показывая себя с новой стороны  как культурный, ориентированный на знания внешней экономики человек “. Блумберг сообщает, что в 2013 году  расходы бюджета превысили $ 1 млрд.

Тем не менее, недавнее снижение цен на нефть привело к снижению расходов в стране, в том числе и в секторе искусства. Катарские Музеи также урезают расходы.

“Музеи Катара продолжают содействовать глобальному культурному диалогу и предоставлять широкий спектр мероприятий и возможностей для посетителей, чтобы более глубоко заниматься современным искусством, предлагая при этом новые арабские перспективы на мировом арт-сцене,” сказала Шейху Аль-Маясса в официальном заявлении на выставке.

Катар продвигает различные инициативы культурного обмена на протяжении многих лет. Двусторонние обмены начались в 2012 году с сотрудничества с Японией, когда в Музеях Катара экспонировались работы японского художника Такаши Мураками.

Художник Хана Аль-Саади, которая недавно закончила художественную школу, в один прекрасный день надеется иметь свою собственную выставку в Катаре . Она сказала, что имеет мало возможностей для посещения галереи которые находятся за рубежом, так, как ее семья не заинтересована в искусстве, и не позволит ей посетить какую- либо галерею без члена семьи.

 Она сказала, что она благодарна Музеям Катара и Шейхе Аль-Маясса за их усилия сделать международное искусство доступным в Дохе.

Люси Ченг, журналист из провинции Чентон в Китае, которая посетила выставку, сказала, что она почувствовала себя почетным гостем, так, как она  смогла увидеть коллекцию китайского современного искусства в арабской стране.

“Я вижу довольно сильную связь между арабской цивилизацией и культурой и китайской цивилизации. Обе они очень древние.

“Это довольно захватывающе видеть и знать, иметь возможность продемонстрировать современных китайских художников, которые являются истинными голосами, которые не прерываются ни одним государственным, независимые голоса-  видеть как они развиваются и обретают наследие и ношу древней цивилизации, для того, чтобы обрести свой путь. Интересно наблюдать, как это влияет на художников в Катаре, “сказала Ченг.

В нижнем правом углу работы Ху, небольшие глиняные скульптуры – отец и двое детей, они стоят перед мечетью с полумесяцем на его крыше. Маленькая девочка улыбается, суд по тому как она держит стороны ее юбки.

“Я сделал это в Дохе,” гордо сказал Ху. “А здесь есть- мать,” сказал он, указывая на миниатюрную величественную женщина, которая сидит в глиняном кресле.

Хотя Ху был взволнован, своим пребыванием в Дохе, представляя свою работу, он сказал, что он был новичком в мире искусства и был в восторге от других художников.

“Для меня, создавая произведения искусства является источником радости, и это будет целью остальной части моей жизни. Если я доживу до 100 лет, я не перестану заниматься искусством.”

    Куратор та художник Цай ставить всім запитання «Що ж на рахунок мистецтва?» на великій китайській виставці сучасного мистецтва на Ближньому Сході. Доха, Катар Ху Чжидзюнь  визнає, він ніколи не очікував, що стане митцем у віці 60 років.

    « Я простий чоловік»-  говорить 64 –річний скульптор з сивим волоссям та лагідними очима, стоячи перед своєю роботою, названою «Скульптинг», яка представляє собою сучасне китайське мистецтво. Його творіння складається з більш ніж 600 глиняних фігурок, які відображаються на терасах та підносяться на 2 метри позаду нього. Глиняні скульптури людей, тварин та будівель розташовані в довгі ряди, вони показують сцени побуту, гірничодобувної промисловості, кулінарії, сільського господарства, пісень та танців.

Ху почав творити, коли горе прийшло в його дім. Смерть його дружини залишила його переповненим страхом. Ліпка- робота з землею- те, що він робив протягом багатьох років як фермер, надали йому відчуття  спокою та безтурботності, пояснює він Аль- Джазірі.

Міжнародний дебют Ху відбувся в Дохі, Катар в галереї «Аль Рівак», де він був представлений як один із багатьох художників, які приймали участь в цій виставці. Роботи представляли Сучасне мистецтво Китаю. Творіння Ху першими зустрічали, тому що вони були розташовані в холі. Виставка відкрилася 14 Березня,  під керівництвом китайського художника Цай Го Цянь, який присвятив 3 роки для постановки такого масштабного шоу. Цай народився в провінції Хуань, отримав міжнародне визнання за останні декілька десятиліть, завдяки своїм виставкам та інсталяціям, де він використовував різноманітні матеріали: порох, феєрверки, масивні театральні зображення с точними копіями тварин. В 2008 році він працював, як директор візуальних спец ефектів для церемонії відкриття та закриття Пекінських Олімпійських Ігор.

     За підтримки музеїв Катара  та під керівництвом шейха Аль Маяса бінт Хамад бен Халиф Аль Зані в межах щорічного культурного партнерства між Катаром та Китаєм, була проведена виставка, яка може похвалитися найбільшої колекцією сучасного китайського мистецтва, яке буде представлене на Ближньому Сході.

Фігурки Ху (кожна має розмір дорослої людини), за словами куратора виставки, «не тільки дають можливість переосмислити індивідуальні твори різноманітних художників, а ще й розповідають про історію сучасного китайського мистецтва». Цай звернувся з прохання до Ху –розглянути різні форми сучасного китайського мистецтва, такі як відео, картини, інсталяції та багато інших, та інтерпретувати їх у глиняні скульптури для виставки. Ху витратив близько двох років для виготовлення фігур.

«Аматорський стиль Ху несе в собі чисту енергію мистецтва», яку хотілось би вловити та продемонструвати на даній виставці, повідомив Цай. Саме це пояснює, чому було обрано Ху як одного с багатьох творців, які будуть представлені на виставці.

Мистецтво насамперед

Цай представив близько 15 творців, які були народжені в Китаї, для зосередження на творчому дослідженні виставки.

«Дуже багато уваги приділяється соціально- політичній обстановці (в сучасному китайському мистецтві) та швидкому зросту ринкової вартості витворів мистецтва», наголосив Цай, говорячи  з Аль- Джазірою. «менше уваги приділяється художникам з унікальним та індивідуальним мистецтвом, а також з індивідуальними художніми методами та методиками»

 «Ціллю даної виставки, коментує Цай, є відкриття платформи виставок, щоб творці могли виразити своє власне унікальне творче бачення.» Цай вказав на роботу «Свобода» – інсталяція художнього дуета Сан Юань та Пен Ю. Робота цих творців займає простір двоповерхового будинку. Вона являє собою величезний акваріум, в якому знаходиться достатньо великий пожежний шланг, який вільно рухається під могутнім тиском води. «Свобода»- дуже популярна тема для багатьох художників, говорить Цай, але саме основне те, як ви використовуєте своє художнє мовлення для ефективного вираження поняття «свобода» та презентації її як серед числа інших творців.»

Праці даної виставки також пропонують і мультисенсорний досвід. Кожна робота пропонує глядачеві співпрацювати з нею зовсім іншим, окремим способом. Одним із основних моментів експозиції є нагорода –це відеогра, де відвідувачі зможуть зіграти також декілька інших ігор, сидячи в зручних кріслах. Гравець відправляється в дорогу до далекої гори у фантастичному тримірному світі.

Ця подорож дає можливість дослідити  околиці в «духовному паломництві, що являє собою метаморфозу життя», відповідно до слів 34- літнього творця Женова Чен. «Гравці ніколи не піддаються ризику провалу та почуттю тривоги», пише Чень у виставочній книзі.

Катарська художниця Хана Аль- Сааді, яка є палкою шанувальницею «подорожей» , говорить, що вона була приємно здивована, побачивши відеоігри, як частину експозиції.  «Якщо Ви досвідчений гравець в «Подорожі», Ви змінюєте всій власний стиль мислення. Насправді, гра змушує Вас забути про турботи та проблеми на протязі 2-х годинної гри», сказала Аль- Сааді.

Ще одна інсталяція Дженіфер Вен Ма «Далека дистанція до Раю». Вона розташована в невеликій темній кімнаті та  занурює глядача в «ментальний та психологічний простір», відмічає Ма.

Ма, була головним дизайнером візуальних та спец ефектів Пекінських Олімпійських Ігор 2008 року, запрошує відвідувача  стати «мандрівником», завдяки досвіду втраченого коханого під звуки меланхолічної оперети з зображеннями рухомих тіней в кімнаті, яка оформлена металічними дзеркалами.  Віддзеркалюючись, гості стають акторами, які мандрують Східними просторами, зображеними на задньому фоні, який являє собою   «мерехтливий міраж раю на відстані». Пояснює художник.

Два скляних маятника- один чорний, інший- білий, презентують собою два початки- чоловічий та жіночий, що рухаючись з боку в бік, намагаються досягти одне одного, але так ніколи і не перетнуться- «ін та янь» у вічному танці. Їхнє об’єднання буде значити взаємознищення, пояснює художник,  тому що їх скляні посудини будуть роздробленні на великій швидкості.»

Унікальна художня мова

Цай пояснив, що хоча виставка уникала соціополітичних проблем, це не означає, що вони не мають ніякого значення для художника.

«Проблеми приходять і йдуть. Завжди з’являються нові проблеми, але важливіше те, що є у кінцевому результаті – це і стає історією» – сказав він.

Вибираючи художника, повідомляє Цай, він фокусується на індивідуумах, які послідовно зосередились на розвитку своєї власної унікальної артистичної мови.»

Один художник, Хуанг Енг Пінг, вибрав рішення переважної і поточної проблеми у своїй роботі, яку назвав Ву Зеі. Величезний семиметровий восьминіг обрамляє стелю як величезна люстра і обмотує свої щупальця навколо колон у кімнаті. Проте гігант, лякаючий за своїм власним природним правом, у пастці забруднення навколишнього середовища – сміття прилипло до його щупальців.

Леслі Грей, аспірант музеології у Катарському Університеті Лондонського відділення, відвідала виставку у вечір її відкриття, вона сказала «Я вражена від кола питань, які детально досліджувались – особливо у сфері стійкості забруднення навколишнього середовища, які є найбільш актуальними питаннями нашого часу. Мені подобається, що сучасні художники ставлять нас віч-на-віч з  «дещо незручними» реаліями нашого життя.

Китайсько–арабський зв‘язок

Цай звик до Катарських музеїв і сказав, що він був радий повернутися у країну. Його перша персональна виставка як художника у арабському світі, під назвою Саараб, дебютувала у Катарському Арабському музеї сучасного мистецтва Масаф у 2011 році.

Кожна виставка митця була визнана єдиною у своєму роді Катаром і всім арабським світом. Одна по-справжньому унікальна інсталяція під назвою «Місячний сад» досліджує, серед кількох тем, співіснування крихкого і делікатного із суровим та безкомпромісним.

Виконавець Лян Шаодзі використав 30000 шовкопрядів протягом трьох років, щоб створити свою роботу.

Гусінь шовкопряду пряла шовк одразу ж на друзки, які були розміщені на піску і які представляли Шовковий путь, а також на панелі оргскла, які обрамляли зазубрені уламки скла.

Протиставлення м’яких білих шовкових ниток, що вистилають панелі, також «створюють  діалог» інсталяції променів, який сяє у суворому пустельному середовищі, пояснив Лян.

Художник сказав, що люди завжди реагують з благоговінням і подякою на його роботі, особливо у Китаї, де виробництво шовку є віковою традицією.

«Люди зачаровані цією новою інтерпретацією шовкової роботи», сказав Лянь Аль-Джазирі

Катар та меценатство мистецтва

Керівник Катарського Музею, Шейха Аль- Маяса, сестра еміра Катара, названа в статті «Огляд Мистецтва» найвпливовішою персоною в світі мистецтва в 2013 році. В  цій статті говориться, що керівник Катарського Музею все ще має вплив на керівництво країною, але в той самий час, показує себе як культурна, орієнтована на зовнішньоекономічні знання людина». Видавництво «Блумберг» повідомляє, що на мистецтво в 2013 році було витрачено більше ніж $ 1 млн. бюджетних коштів.

Проте недавнє зниження цін на нафту призвело до зниження витрат в країні, це також торкнулося зменшення витрат на сферу мистецтва. «Музеї Катарі продовжують сприяти світовому культурному діалогу та пропонує широкий спектр заходів та можливостей для відвідувачів, для розширених занять сучасним мистецтвом, пропонуючи при цьому нові арабські перспективи на світовій арт- сцені», зауважує Шейхе Аль- Маясса в офіційній заяві на виставці.

Катар пропонує та підтримує ініціативи культурного обміну протягом багатьох років. Двосторонні обміни почалися в 2012 році з співпраці з Японією, коли в музеях Катару виставлялись роботи японського художника Такаші Муракамі. Художниця Хана Аль- Сааді, недавно закінчила художню школу, має мрію одного дня відкрити власну виставку в Катарі. Вона додала, що має мало можливостей для відвідування галерей, які знаходяться за кордоном, тому що її сім’я не цікавиться мистецтвом та не дасть їй можливості відвідувати будь- яку галерею без члена її сім’ї.

 Вона подякувала Музеям Катару та Шейсі Аль- Маясса за їх зусилля зробити міжнародне мистецтво доступним для жителів Дохи.

Люсі Ченг, журналістка з провінції Чентон в Китаї, відвідала експозиціє та відмітила, що відчула себе почесним гостем, бо мала можливість побачити колекція сучасного китайського мистецтва в арабській країні. Я бачу досить сильний зв’язок між арабською культурою та цивілізацією та китайською цивілізацією.  Вона обидві дуже античні. Це дуже захопливо знати та спостерігати, мати можливість продемонструвати  сучасних китайських митців, які є справжніми – істинними голосами. Спостерігати, як вони розвиваються та отримують спадщину античних цивілізацій, за для того, щоб віднайти всій власний творчий шлях. Досить цікаво простежувати цей вплив на художників Катару», говорить Ченг.

В правому нижньому кутку знаходяться роботи Ху, невеликі глиняні скульптури- батько та 2 дітей, вони стоять перед мечеттю з півмісяцем на даху. Маленька дівчинка посміхається . «Я зробив це в місті Доха», гордо заявив Ху, «а ось –мама», відмітив творець, показуючи  мініатюрну величну жінку, яка сидить у глиняному кріслі.

Хоча Ху був схвильованій, своїм перебуванням в м. Доха, презентуючи свою роботу, він сказав «Коли я був «новеньким» в мистецтві, я захоплювався роботами інших митців. Створювати витвори мистецтва є для мене джерелом радості і залишиться кінцевою ціллю мого життя. Навіть, якщо я доживу до 1000 років, я не залишу мистецтво!»