Азия – Лаос: В местах содержания наркозависимых пытки вместо лечения

Hundreds of thousands of people in China and the Southeastern Asia, which was considered the drug users detained without due process in rehabilitation centers, where they are subjected to tortures, physical and sexual violence in the name of “treatment.”

The international sponsors and United Nations agencies support and finance the rehabilitation centers, people are systematically denied at the right to effective HIV prevention and treatment of drug dependence, while using forced labor and violence occurring in them.

In Vietnam, China, Cambodia and Lao PDR, more than 350 000 people identified as drug users, they are deprived of liberty up to five years in the name of “treatment.” In many centers, together with drug addicts are included the homeless, people with mental disabilities, street children, and they are forced to undergo combat training, chant slogans working as a “therapy”. In all four countries, patients usually are in rehabilitation centers against their will. They are taken by the police, or “voluntarily” handed by local authorities or family members, under the influence of social pressure to turn their village into a “village without drugs.”

Once inside, they can not leave. No clinical evaluation of the drug abuse is not carried out, and as a result many of the detainees are not regular the drug users and other people just suspected in using drugs. Depending on the country, the so-called treatment may include military drill, forced labor, psychological and moral re-education, shackling, caning, and beating.

Places of detention of drug addicts put under the threat the health of prisoners and their human rights. They are inefficient, brutal, and deprive people of liberty in violation of the international law. The UN and sponsors should ensure their immediate closure and rehabilitation works in the community.

Сотни тысяч людей в Китае и во всей Юго-Восточной Азии, которых сочли потребителями наркотиков содержатся без надлежащей правовой процедуры в реабилитационных центрах, где они подвергаются пыткам, физическому и сексуальному насилию во имя ” лечения”.

Международные спонсоры и учреждения Организации Объединенных Наций поддерживают и финансируют реабилитационные центры, систематически отказывающие людям в праве на эффективную профилактику ВИЧ и лечение наркотической зависимости, игнорируя происходящие в них, принудительный труд и насилие.

Во Вьетнаме, Китае, Камбодже и Лаосской НДР более 350 000 человек, идентифицированных как потребителей наркотиков, лишились свободы на сроки до пяти лет во имя «лечения». Во многих центрах вместе с наркоманами содержат бездомных, людей с психическими расстройствами, беспризорных детей, и заставляют проходить строевую подготовку, скандировать лозунги, и работать в качестве «терапии». Во всех четырех странах пациенты, как правило, находятся в реабилитационных центрах против воли. Их либо забирают полицейские, либо «добровольно» сдают местные власти или члены семьи, под действием социального давления превратить свою деревню в “деревню без наркотиков”.

Оказавшись внутри, они не могут уйти. Никакой клинической оценки их наркотической зависимости не осуществляется, и в результате многие из задержанных не являются регулярными потребителями наркотиков, а других в употреблении наркотиков только подозревают. В зависимости от страны, так называемый курс лечения может включать строевую подготовку, принудительный труд, психологическое и моральное перевоспитание, заковывание в кандалы, битье палками и избиения.

Места содержания наркозависимых ставят под угрозу здоровье заключенных и их права человека. Они неэффективны, жестоки, и лишают людей свободы в нарушение международного права. ООН и спонсоры должны добиваться их немедленного закрытия и реабилитационных работ по месту жительства.

Сотні тисяч людей в Китаї і у Південно-Східній Азії, яких визнали споживачами наркотиків утримуються без належної правової процедури в реабілітаційних центрах, де вони піддаються тортурам, фізичного та сексуального насильства в ім’я “лікування”.

Міжнародні спонсори та установи Організації Об’єднаних Націй підтримують і фінансують реабілітаційні центри, систематично відмовляючи людям у праві на ефективну профілактику ВІЛ і лікування наркотичної залежності, ігноруючи те що, відбуваються, використовуючи примусову працю і насильство.

У В’єтнамі, Китаї, Камбоджі і Лаоської НДР понад 350 000 чоловік, ідентифікованих як споживачів наркотиків, втратили свободу на терміни до п’яти років в ім’я «лікування». У багатьох центрах разом з наркоманами містяться бездомні, люди з психічними розладами, безпритульні діти, їх змушують проходити стройову підготовку, скандувати гасла, що працювати в якості «терапії». У всіх чотирьох країнах пацієнти, як правило, знаходяться в реабілітаційних центрах проти власної волі. Їх або забирають поліцейські, або «добровільно» здають місцеві представники влади або члени сім’ї, під дією соціального тиску- перетворити своє село в “село без наркотиків”.

Опинившись всередині, вони не можуть вийти. Ніякої клінічної оцінки їх наркотичної залежності не здійснюється, багато хто з затриманих не є регулярними споживачами наркотиків, а інших у вживанні наркотиків тільки підозрюють. Залежно від країни, так званий курс лікування може включати стройову підготовку, примусову праця, психологічне і моральне перевиховання, заковування в кайдани, биття палицями і побиття.

  Місця утримання наркозалежних ставлять під загрозу здоров’я ув’язнених і їх права людини. Вони неефективні, жорстокі, і позбавляють людей свободи порушуючи міжнародні права. ООН і спонсори повинні домагатися їх негайного закриття і реабілітаційних робіт за місцем проживання.